Bи засцикаєте туалети в аеропорту

цю тему кожен раз піднімаю, коли приїжаю з аеропорта "Борисполь".
В женском туалеті засцяні даже стіни. І це не то шо там не прибирають. Прибиральниця звідти не виходе, но вона не встига прибирать ваші, дєвочки, сцяки. Хіба не можна сісти на унітаз, підклавши туалетной бомаги, даже якшо попередня дєвочка спиздила всю пачку зі спеціальними підстилками собі додому, бо вона безнадьожно хвора на голову. Шо тут такого негігіенічного, шоб сісти на унітаз, чим ти боїся заразитись? Як вступать в інтеркурс без презерватива зі всякими сіфілітіками - так аж за вухами лящіть, а як сісти на унітаз, так думає, шо там проказа чи шо ше. А дитину повести в туалет, як вона буде сідать на засцяний унітаз? І такий вопрос до вас, а ваші діти як сцють, чи ви їх прямо на підлогу спускаєте?

І аеропортом же ж пользуються достаточно прилічні женщіни. Но в нас так: чим багаче женщіна, тим вона гидливіша і тим більше засцика туалет в громацьких закладах, шоб не торкнутись ніде своєю жопою громадськой уборной.

Но з вас же ніхто не признається, шо ви засцикаєте туалети в аеропорту. Серед блогерів засцикальщиць нема, а якже. Одна дєвочка минулого року призналася, шо да, вона теж засцика унітаз в громадських місцях і я її насварила. Ану признавайтесь, хто щe засцика?

Я не знаю як з цим боротись.
Якби адміністрація аеропорта согласилась іспользовать мої красіво оформлені інфографіки, шо обясняють женщінам-пасажиркам як пользоватись унітазом, то я б їх ізробила безплатно. В кого є контакти може?

Hакруте обьорточной бумаги два рулона

Со мной, кстаті, таке саме як з Путіном весь час проїсходило, коли я тіки приїхала в Америчку. В них просто різна жестикуляція, не така як в нас. В нас, коли людина дає тобі шото в руки, то це значить шо вона тобі його подарила, а якшо вона просто хоче тобі показать, то трима вєщь в руках і підносе до твоїх глаз. В Америчкі же, коли людина хоче тобі шось показть, то дає в руки потримать. А коли хоче шось подарить, то накруте обьорточной бумаги два рулона (шоб казалось більше), положе в велику красіву торбу і приклеє барвисту откритку де вказана причина подарунка і описано яка ти ахуєнна людина.

А я бува тоже думала, шо мені шото подарили і бігом в карман.

Скажи свою думку, якшо ти шариш, юзерь.

Раз вже ми за спорт забалакали.
Хто розбирається, оце Клічко буде боксіровать осінню з отетім Повєткіним, чи як кажуть на нього німецькі бокц-коментатори, "Рузкі Вітась" (Рускій Вітязь, ггг). Який в етого вітася стиль? Я токо поняла, шо він не аутфайтер і, скоріше за все, свомер. Скажи свою думку, якшо ти шариш, юзерь, свомер він чи все-таки "бройлер"? Бо продивляння кількоx відеофайлів з боями не допомогло мені оприділить стиль.

Hічо не знаю

В нас на вулиці буде празнік i мені нада загодя до нього приготуватися: oдин сусід як маніяк дивиться європейський футбол вплоть до якихсь обскуративних команд з Харькова і інших Сінєльнікових і Дніпродзержінських команд, шо я про них ніколи не чула. Він все время рветься зі мной обсудить на цей щьот, но я мовчу як риба в рот набрала, бо нічо не знаю за футбол.

Прозьба допомогти і назвать пару ресурсів де можна прочитать просте і доступне про наші команди, як вони грають, з ким, чім вони хароші - бажано в формі таблиці і харошого візуального дизайну.

Спасіба заранє.

PS:
Ось наприклад: Пєрвая ліга.

Чого там немає Шахтьора, нo він є в іншій таблиці? Чи це не та категорія? За якими категоріями ділятья команди?
Шо такоє, блять, Пєрвая ліга, Фторая ліга, це часова категорія чи якісна?
________________________________
UPD:
Всьо, пойняла в Вікіпедії написано.
Значить, наскоко я пойняла, ліга - це якісна категорія.
Найвиша категорія - це Премєр-ліга, потім іде 1-ша, 2-га, тоді регіональні тоже так діляться: 1-ше регіональна, 2-га.
Я правильно розібралась чи нє?

UPD:2
Мущіна на Фейсбукі показав дуже інтересне і сказав читать коментарі.
Я не можу оторватись от коментарів і постов. Який смисл було всю жись од мене скривать, шо футбол це наскоко інтересно хотя би зі статистично-теоретичної точки зору.

Лєв Ніколаєвіч Толстой в Ясной Полянє

Наняла дитині репетитора, шоб навчила читать на словянських мовах і математику тоже шоб до неї донесла, бо я до своєї дитини нічого не можу донести, вона мене не сприйма як педагога. Все тіки через торг: "Ладно, ти мені розкажеш лекцію про мозг Больцмана (нагугли "мозг Больцмана", не пожалієш, гарантірую, шо ти будеш дивитись в пусте пространство і втикать довгий період времені), а тоді будемо гратись, шо я тренер, а ти гімнастка. "РАЗ, ДВА, ноги вище піднімай, тепер на шпагат, на шпагат, скоріше, ноги рівні, нижче сідай, тепер бігом кругом хати, скоріше, вилазь на турник, віджимайся десять, десять, я сказала разів!!!">>>

Короче, луче хай репетитор буде, я з радістю даю їй 20 доларів, шоб позаніматись з дитиной і потом не бігать кругом хати і не робить шпагат в обмін на лекцію з математики. Сіла в того репетитора на дивані, жду пока вона позанімається. Думаю книжку почитаю. Взяла з полки "Антологія руськой дєтской літєратури". Не могла оторвать глаз од одної історії. "Лєв Ніколаєвіч Толстой в Ясной Полянє". Ось дуже скорочений переказ.

Лєв Ніколаєвіч любіл расказивать дєтям історії. Однажди дєті попросілі єго расказать історію і он согласілся.
- Жил бил мальчік, которий очень любіл огурци. Он пошел поіскать огурцов і відіт - одін лежіт, совсем маленькій, нє болєє 4 сантімєтров. Сорвал мальчік огурєц і положіл себе в рот, - тут Лєв Ніколаєвіч открил рот і, сложів пальци как будто он держіт что-то маленькое, направіл етот прєдмєт в рот і стал жевать ртом, как будто і действітєльно там било что-то настоящєє. Прі етом пісатєль іздавал характєрний хруст в точності как будто хрустіт огурєц. Дєті оцепєнєлі от удівлєнія. Нєужелі дєдушка Толстой нєзамєтно положіл в рот настоящій огурєц? Но нєт, ні Міша, ні Олєнька нє відєлі нікакого огурца.
- Потом мальчік пошел дальше по грядкє і нашєл єщє одін огурєц, побольше, около 8 сантімєтров - продолжіл пісатєль, - і етот тоже он отправіл в рот.
І опять Лєв Ніколаєвіч захрустєл как будто настоящім огурцом.
-Да что же ето, - іспугался Саша, - вєдь не может такого бить, как он хрустіт своїм ртом, вєдь нету там нікакого огурца!
Толстой продолжіл рассказ:
- І снова мальчік пошел іскать огурци і на етот раз нашел одін достаточно большой, около 16 сантіметров. Сорвал мальчік огурєц, - прі етом пісатєль сделал такоє двіженіє рукою, как будто он взял что-то круглоє і продолговатоє, около 16 см і тоже поднес єго ко рту. Округлів рот, пісатєль стал заталківать в нєго воображаємий продолговатий овальний прєдмєт і, іздав хрустящій звук, стал делать жеватєльниє двіженія ртом...


Потім був огурєц 24 см і в кінці 50 см, но ви поняли патерн, ітерацію і прогесію.

Спитала в свекрухи

Спитала в свекрухи, чи є в неї фотографії її дитини в дитинстві, тоїсь фотографії мого мужа в дитинстві. Вона приносе в хату десятилітрову коробку, де організовано розклеїно в альбоми фотографії по возрасту, щоденник зi щоденними записами шо він здів, шо він сказав, як він засміявся періодом з 0 до 5 років, малюнки, подєлки і даже пасма волос щорічної стрижки.

В мене аж руки затрусились, стало так інтересно все це почитать і побачить. Кажу, дивися, шо мати принесла. А він саме читє книжку мемуари Микити Хрущьова. Каже, та я пізніше подивлюсь. Я кажу, ти може вже все це бачив? Він каже шо нє, не бачив і не знає шо там в коробці.

Мущіни такі странні, шо мені здається шо вони якісь нелюди. Як можна буть такими блять безчуственими?

Так даже книжка Хрущьова якато странна. Або це поддєлка, -  або він, коли писав, бачив свою цільову авдиторію як іноземну, а не совєцку. Він, наприклад, дуже часто вжива затаскані пословіци і поговорки - такі затаскані, шо нормальна людина не вжива їх у бесіді з іншою обичною неіноземною людиною. Наприклад, ти ж не сказав би: "Как говорят у нас в СССР, "бєз труда нє витощіш і рибку із пруда"? До кого ти, злидень, звертаєшся? Ну це ж явно або мемуари фальшиві - або Микита Сергійович надумав з'їбатись на запод, подобно іншим совєцким лідерам і готовив мемуари, шоб продать їх за валюту, а шо?

А взагалі свекруха аутентична українка і хранить українські традиції. Наприклад, така українська традиція шоб забить повен шифанер ковдрами, простинями, постельним, покривалами - шоб вивалювалось, но самій спать на линялому, потертому і старому, а все нове залишить або напотом або дітям хай буде. Так це ж не то шо вона приїхала з Совєцкой України, а то її бабушка приїхала в 1905 році, нo традиція жива.

Лекція з дослідів гидоти і відрази. Давид Пізаро, Корнель Юніверсіті, програма з вивчення гидоти.

Це неприятна лекція, предупреждаю

Експеримент такий: коли людині предлагали продать якуто свою річ, наприклад, чашку для чаю, то людина запрашувала за неї достаточно дорого. Якшо людині спочатку показували гієнічний тампон і потім предлагали продать свою чашку, то така людина просила гораздо меньше грошей за чашку.

Якшо разом поставить нову коробку з тампонами і нову коробку з печивом, то покупець не згоден платить за це печиво його справжню ціну, хоч воно і не торкається коробки з тампонами. Вид гадості чи нагадування про гадость знижують валідність предметів чи товарів.

Результати експерименту з вивчення ставлення громадян до гомосексуалістів сильно залежать від того чи було напержено в кімнаті. Якшо в кімнаті, де граждани відповідали на питання, було напержено спеціальним аерозолем і воняло, то їх ставлення до гомосексуалістів рєзко гіршало. Якшо в кімнаті нічим не пахло, то граждани ставились до гомосексуалізму цілком нейтрально.

Ше такий інтересний експеримент. Гражданам задавали питання, як вони ставляться до вполнє безобідной сексуальной поведінки, наприклад, чи це нормально, коли пацанчік вступа в інтеркурс з дівчиною на ліжку своєї бабусі, коли тої нема вдома. Обично граждани казaли, шо це нормально. Якшо перед тим як задать це питання граждана попросить витерти руки антісептіком, то неожидано граждани відповідали шо нє, це не нормально вступаль в інтеркурс на бабушкиному ліжку.

Ступінь відрази і гидливості корелює з консервативністю. Вивчення ставлення до гидоти правильно предсказали результати виборів у 2008. В штатах з меньшою сензитивністю переміг Обама.  Більш ліберальні граждани не возражали їсти суп, якшо його помішать добре вимитою льопалкою для мух, а консервативні не могли їсти такий суп, навіть якшо були страшно голодні. Консервативні граждани не хотіли йти в тунель, якшо в тунелі пахло сцяками, і т. п. Казалозь би, шо консервативні граждани більш гігієнічні, чисті, гидливі. Но підожди робить висновки.

Ліберальним і консервативним гражданам показували таку гадость як гімно, дохлу тварину, гній, кров, червей вот ето всьо і фіксували вираз обличча. Також на пеніси опрашуємих було надіто електронні дачики. Міміка консервативних граждан набагато активніше показувала відразу, но шо характєрно, чим більшу відразу в них визивали зображення гадості, тим більше в них наблюдалась ерекція. В ліберальних граждан ерекції не було. Таким чином, ерекція може буть реакцією на відразу і той аргумент, шо людина шо ненавиде гомосексуалістів, сама є латентним гомосексуалістом, бо в неї ерекція підчас розглядання гомопорно, - не є валідним. Но все одно це не робе фізіологію консервативних людей менш інтересною. (От чисто з еволюційноі точки зору, для чого людині це свойство, ерекція на гадость, чим воно еволюційно вигідне?)

Американські консерватори мене не веселять, в них не більше сміття в голові чим у лібералів, воно просто іншого свойства. Но совєцькі консерватори мене чото веселять, коли я уявляю, як в них встає пеніс підчас розглядання гейпарадів. Представ, яка безвихідна ситуація: якшо в тебе ерекція на гейпарад, то з тобой все ясно. Якшо в тебе нема ерекції, то це значить шо ти не вважеєш це за гадость, хоч ти пєною покрийся.

(no subject)

Помниш, я казала, шо пацанчік з Тернопольськой області до нас недавно влаштувався охраніком і вже він начальник охрани.
Так от, на днях він і жінку влаштував на роботу медперсоналом. Це коли половина американських граждан ходять безработними або працюють не по спеціальності, шоб звести кінці з кінцями.

Та в нас половина народу як цей пацанчик, хібе нє? Невже вони не знайдуть як наїбать Партію Районів?

3нищував токо края матриці і все було видно

Слухала лекції з "Ірраціональної поведінки". Вчоні рішили перевірить, чи підтвердиться шо в розвинених странах люди більше чесні чим в корумпованих. Тест був дуже хароший, не подкопаєся. Якшо тобі дуже треба, то розкажу. Кожному учаснику вручають матрицi з десятичними числами і дають 5 хвилин на то шоб знайти пару чисел, шо в сумі дорівнюють 1, наприклад:

0.35 0.75 0.82 0.24
0.49 0.48 0.90 0.27
0.76 0.34 0.89 0.51
0.36 0.83 0.81 0.28

і таких матриць около 10.

За кожну знайдену пару давали долар. Коли кончилось 5 хвилин, учасників попросили пройти до шредера і унічтожить листок з матрицями. Тоді кожен учасник підійшов до касіра і під чесне слово сказав скільки пар чисел той знайшов.

Той шредер був не простим, він знищував токо края матриці і все було видно.

Підрахунки показали, шо в будь якій країні від найбіднішої до найбагатшої люди однакові: трохи брехливі.

Люди шо вивчають такого рода антропологію і колективну психологію вважають, шо загальна чесність громадян вобще ніяк не влія на корумпованість в країні, бо всі люди однакові. А шо імено вплива на корумпованість, так це наскіки культура народа допуска воровство, нечесність і разного рода сволочізм. Якшо в країні є спеціальний радіоканал, де співають пісні про інтересну і ярку судьбу ворів і бандитів, то оце воно і є.

 

B густих зарослях вишні обнаружила двері

В мене вопрос до бандеровцев. У вас є такий тіп холодного борща, схожого на окрошку, но він готується восновном з печених буряків, ше там є картошка, укроп, сметана і я не знаю яким бульйоном він заправляється і шо дає йому кислоту. У Львові в закладах громадського харчування він називається "борщок" бува шо. Як ви його готуєте?

Ше вопрос до того хто живе у Львові. У вас є парк недалеко от центра, пішком дето 30 филин, забула як називається Замарстинівський може чи Знесіння? І там збоку парка живописний пустирь і на посередені пустиря великий красівий будинок, шо мені казали там монахи живуть. На будинку цифра 1910, чи шось приблизно таке. Прості білі штори у вікнах. І якшо взять з собой спіртне і яблук і піти погулять в цей парк, то можна вийти на Личаківське кладбіщє, а далі можна вийти на вулиці з простими но інтересними назвами: Пекарська, Піщана і якшо тими вулицями пройти, і спитать дорогу в старої бабусі, то вона відповість: "Нахуй ідіть, туристи йобані!" І я ше даже більше полюбила Львов, коли вона так сказала, бо це робе його ше неожиданішим і інтереснішим. Но саме неожидане мені шо запомнилось дето в районі вулиці Бандери в густих зарослях вишні я обнаружила двері в чисте маленьке кафе і там ми їли прекрасний шоколадний торт з дуже добрим коняком. Даже не питаю, шо це за кафе, бо це так давно було, шо його може вже нема там.

Но мої вопроси, шо це за будинок на пустирі? хто в ньому живе? шо це за маршрут, шо ми ним ходили? бо я крутила-крутила карту, так і не згадала, а може все перепутала в голові, все-таки 8 років прошло.

____________________
Ви хоч понімаєте, як вам повезло, шо ви живете у Львові? Спитай себе, чи ти заслужив жить в такой красоті серед чемних (якшо забуть про ту бабусю) і порівняно чесних людей.